Олександр СИДОРУК: “Я з гордістю кажу, що я комуніст”

- Чим сьогодні живе первинна парторганізація?
- Наша партійна організація постійно в русі, адже вона створена на виробництві і члени парторганізації живуть виробничим процесом. Проте партійне життя займає значну частину їхнього робочого часу. Зокрема, це стосується певних політичних процесів та подій, які відбуваються в країні та світі. Керівництво фабрики щодня робить ранковий обхід - спілкуємось з працівниками стосовно виробничих проблем,  відповідаємо на запитання не тільки виробничого, а й політичного характеру. І вже  відбувається свого роду політінформація. Люди хочуть знати правду. І це природно.
Окрім зборів первинної, які проводимо за Статутом, ми часто спілкуємось з робітниками у неформальній обстановці щодо діяльності депутатів-комуністів у Верховній Раді, партійних проектів, політичної ситуації в державі, беремо участь у партійних заходах, які організують міський та обласний комітети КПУ.
- Більше 10% працівників фабрики є членами Компартії. Чим зумовлений цей ріст?
- Керівник підприємства Корнійчук Ігор Володимирович є першим секретарем Хмельницького обкому партії, і дивлячись, як комуніст очолює підприємство, слідкуючи за його роботою, відношенням до людей... коли соціалізм є не тільки на словах, а й на ділі, то усвідомлюєш, наскільки ідеї Компартії є соціально спрямованими, хочеться бути комуністом.  От і партійна організація підприємства продовжує втілювати в життя підходи керівника. На сьогодні в нас в організації налічується 22 члени КПУ.
 - Чи відбивається на роботі підприємства наявність первинної?
- Звісно, ініціативи керівництва і парторганізації було відновлення Дошки пошани. Це надзвичайно великий плюс для підприємства та працівників. Це повернення старих і дуже правильних традицій. Адже все нове - це забуте старе. Найкращих працівників, які є на Дошці пошани, заохочуємо подарунками від фабрики та первинної. З 12 чоловік на Дошці двоє - члени партії. Працівники підприємства, зокрема комуністи, беруть участь у масово-політичних заходах нашого міста.
Ініціювала первинна і підняття Червоного прапора у День Перемоги, і створення Куточка бойової слави, на якому портрети ветеранів Великої Вітчизняної, які працювали на фабриці. Також, напередодні 9 травня ми спільно з міськкомом та обкомом КПУ вітали зі святом учасників бойових дій, ветеранів-інвалідів. Загалом, первинна партійна організація позитивно впливає на розвиток підприємства, не забуваються традиції, які були в Радянському Союзі, все хороше, але забуте - ми намагаємось відновлювати і втілювати в життя.
- Нещодавно Ви відвідали Німеччину. Які враження привезли, як  із собою секретар первинної парторганізації?
- Враження надзвичайно різні! Реальне життя в Європі не настільки райдужне, як я очікував, і як його висвітлюють ЗМІ.
Якщо приїхати в Німеччину чи іншу європейську країну туристом на 3-4 дні, то, звичайно, цікаво, але після проживання в країні місяць, враження зовсім інші. З кожним днем починаєш розуміти, що там далеко не все ідеально.
Я поїхав в Європу по спільній програмі Міністерства економіки України та Німеччини, свого роду обмін досвідом. Наша група складалась із керівників різних підприємств України - усі люди освічені,  мають за плечима чималий досвід. Загалом, господарі хотіли показати свої переваги не лише у виробництві, та в них  вийшло не так, як планувалось. 80 % групи повернулись додому з подвійними враження. Адже те, що нам показують по телебаченню; і те, що ми побачили - зовсім різне. Ми проживали у досить великому місті Кельн, яке знаходиться в Західній Німеччині. Так, центральні вулиці міста чисті, охайні, гарно облаштовані, але виїжджаючи за межі центру я побачив бруд, бідність.
Загалом, я побував не лише в Німеччині, а й інших країнах Європи і те, що бачив, мене вразило - Європа потопає в аморальності.
Звичайно, є плюси в цій країні. Німці хороші інженери і через це у них гарні будівлі, обладнання, дотримуються традицій виробництва. Завдяки тому, що у країні є хороші інженера, вони і мають свої переваги – якісна техніка,  розвинута соціальна сфера, високі технології. Але постає питання: «Чи ці інженера не наші?», адже там великі проблеми з дітонароджуваністю, багато людей з вадами розвитку
Хотів би зробити висновок - не можна сказати, що на Заході все погано. Там просто все по-іншому. І я не знаю чи варто Україні інтегруватись в ЄС.
- Якою соціально-значимою справою сьогодні займаються комуністи партійної організації?
- Соціально-значимих справ у нас завжди вдосталь. На День захисту дітей ми надали матеріальну допомогу дитячому будинку у м. Хмельницький. Це уже не перша допомога цьому дитячому будинку. Минулого року на День св. Миколая ми їздили з подарунками у будинок-інтернат, який знаходиться у Вовковинцях Деражнянського району аби привітати діток зі святом. Спільно з об-ласним комітетом проводимо агітаційну роботу - на партійному автомобілі виїжджаємо у райони та села області, за підтримки міського та обласного комітетів організовуємо автопробіги.
- Як ставляться Ваші друзі та знайомі до того, що Ви є членом Компартії України? Вони поділяють Ваші політичні погляди?
- Знайомих у кожної людини багато, а справжніх друзів один-два. От у мене є два найкращих друга, і мені надзвичайно приємно, що і вони теж є членами нашої партії. Це їхня реакція і їхнє ставлення до мене як до комуніста. Якщо я не приховую своїх політичних поглядів і з гордістю кажу, що я комуніст, то до мене стовідсотково будуть ставитись з повагою. Якщо ти своїм опонентам можеш довести позицію Компартії, проінформувати про діяльність партійних структутур, роз'яснити, як партія намагається змінити життя людей на краще, то не дуже звертаєш увагу на думку оточуючих, яким нав’язують засоби масової інформацію, що КПУ підтримують лише люди старшого віку. Це шаблонне та стереотипне мислення.
Звичайно, здивування завжди є, коли я кажу, що комуніст, але останнім часом це трапляється  все рідше. Мені здається, що люди починають розуміти, що ідеологія та наукова суть є лише в Комуністичної партії, яка доведена, дає результат, а головне, що вона працює для народу.