Шепетівщина стверджує: “Ні! - неофашизму!”
30 ЧЕРВНЯ Шепетівка прокинулась... і побачила на біґбордах портрет Р.Шухевича - людини, а вірніше нелюда, до якого більшість населення України (і не лише України) ставиться негативно, як до колабораціоніста, який під час Великої Вітчизняної війни прислуговував німецьким окупантам, а після війни - очолив братовбивчу війну в Західній Україні... “Живи як він” - кличуть нас представники “Свободи”. А як же він жив, щоб брати з нього приклад?
БУДУЧИ членом ОУН, він у 1940р. перед війною закінчив німецьку диверсійно-розвідувальну школу, потім вищу спеціальну школу, де готували диверсантів, і 30 червня 1941 року, коли почалася Велика Вітчизняна війна , привів у Львів загін “Нахтігаль”, теж підготовлений в Німеччині, і почав страшенну різанину. Ось як описує ті події їх очевидець -німецький історик В. Брок-дорф: “Вони взяли в руки довгі ножі, засукали рукава, держали напоготові зброю. Їх вигляд був страшний, кожен, хто потрапляв їм в руки, був убитий”. Форма у “нах-тігальців” була німецька, зброя теж. Тисячі львів'ян були вбиті, винищено єврей-ське населення - з них 70 видатних вчених зі світовим іменем.
Пройшовши вогнем і ножами Західну Україну, потім через села і міста колишньої Кам'янець-Подільської області, вони дійшли до Вінниці. Весь їх шлях був усіяний трупами. Згодом “нахтігалівців” Шухевича було переформовано у відомий своїми звірствами 201 шутцман-шафт, і були кинуті на розправу з жителями Білорусії, спаливши там не одну Хатинь разом з людьми.
Українські націонал-садисти перевершували своїм звірством самих фашистів. Очоливши у 1943 році УПА, Р. Шухевич вірою і правдою служив гітлерівській Німеччині, воював з радянськими партизанами, знищував мирне населення, організував польську різанину, під час якої загинуло понад 150 тисяч поляків тільки за те, що вони поляки. Чого варта лише цитата одного з наказів Шухевича: “До жидів відноситись так, як до поляків і циган, знищувати безжалісно, нікого не жаліти”.
ПІСЛЯ закінчення Великої Вітчизняної війни Шухевич очолив у західних областях України “визвольні змагання”, які вилилися у ту ж саму різанину і нищення мирного населення. В підсумку “визвольних змагань” загинуло 30 тисяч співгромадян, серед яких лікарі, вчителі, агрономи, жінки, старики, діти. Його посіпаки старанно виконували його ж директиву: “Добиватись, щоб жодне село не визнало радянської влади. ОУН повинна діяти так, щоб всі, хто визнав радянську владу, були знищені... Не залякувати, а фізично знищувати. Не варто боятись, що люди прокленуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського населення залишиться половина - нічого страшного в цьому немає”.
І вони знищували: топили в криницях, душили мотузкою, рубали сокирами, розпилювали пилками, розбивали об одвірки голови дітям, кидали живцем у вогонь. Руки Шухевича в крові, шлях якими він пройшов, всипаний трупами. За це він одержав чин капітана німецької армії, був нагороджений двома залізними хрестами ( до речі, Гітлер і Герінг мали по одному), а колишній президент Ющенко нагородив цього ката і душогубця званням Героя України.
ЗУХВАЛЬСТВУ шепетівської “Свободи” можна лише позаздрити. Місцева влада вдає, що нічого не сталося. Сталося! Йде наступ неофашизму, націоналізму, чиниться розкол суспільства. Прикро, що це сталось в місті, яке героїчно боролось проти німецьких окупантів, з ризиком для життя створювало підпільні і партизанські загони, де замучено біля 20 тисяч жителів.
І не лише ветеранам Шепетівщини цим актом нанесена страшенна образа. Мешканці міста, молодь, інтелігенція, усі кому дорога правда, честь своєї землі, яку плюндрували німці і шухевичі, висловлюють свій рішучий протест, вимагають від влади заборонити будь - яку агітацію, що героїзує фашистських прихвостнів, несе розбрат в суспільстві. Шепетівщина стверджує “Ні - неофашизму!”
БУДУЧИ членом ОУН, він у 1940р. перед війною закінчив німецьку диверсійно-розвідувальну школу, потім вищу спеціальну школу, де готували диверсантів, і 30 червня 1941 року, коли почалася Велика Вітчизняна війна , привів у Львів загін “Нахтігаль”, теж підготовлений в Німеччині, і почав страшенну різанину. Ось як описує ті події їх очевидець -німецький історик В. Брок-дорф: “Вони взяли в руки довгі ножі, засукали рукава, держали напоготові зброю. Їх вигляд був страшний, кожен, хто потрапляв їм в руки, був убитий”. Форма у “нах-тігальців” була німецька, зброя теж. Тисячі львів'ян були вбиті, винищено єврей-ське населення - з них 70 видатних вчених зі світовим іменем.
Пройшовши вогнем і ножами Західну Україну, потім через села і міста колишньої Кам'янець-Подільської області, вони дійшли до Вінниці. Весь їх шлях був усіяний трупами. Згодом “нахтігалівців” Шухевича було переформовано у відомий своїми звірствами 201 шутцман-шафт, і були кинуті на розправу з жителями Білорусії, спаливши там не одну Хатинь разом з людьми.
Українські націонал-садисти перевершували своїм звірством самих фашистів. Очоливши у 1943 році УПА, Р. Шухевич вірою і правдою служив гітлерівській Німеччині, воював з радянськими партизанами, знищував мирне населення, організував польську різанину, під час якої загинуло понад 150 тисяч поляків тільки за те, що вони поляки. Чого варта лише цитата одного з наказів Шухевича: “До жидів відноситись так, як до поляків і циган, знищувати безжалісно, нікого не жаліти”.
ПІСЛЯ закінчення Великої Вітчизняної війни Шухевич очолив у західних областях України “визвольні змагання”, які вилилися у ту ж саму різанину і нищення мирного населення. В підсумку “визвольних змагань” загинуло 30 тисяч співгромадян, серед яких лікарі, вчителі, агрономи, жінки, старики, діти. Його посіпаки старанно виконували його ж директиву: “Добиватись, щоб жодне село не визнало радянської влади. ОУН повинна діяти так, щоб всі, хто визнав радянську владу, були знищені... Не залякувати, а фізично знищувати. Не варто боятись, що люди прокленуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського населення залишиться половина - нічого страшного в цьому немає”.
І вони знищували: топили в криницях, душили мотузкою, рубали сокирами, розпилювали пилками, розбивали об одвірки голови дітям, кидали живцем у вогонь. Руки Шухевича в крові, шлях якими він пройшов, всипаний трупами. За це він одержав чин капітана німецької армії, був нагороджений двома залізними хрестами ( до речі, Гітлер і Герінг мали по одному), а колишній президент Ющенко нагородив цього ката і душогубця званням Героя України.
ЗУХВАЛЬСТВУ шепетівської “Свободи” можна лише позаздрити. Місцева влада вдає, що нічого не сталося. Сталося! Йде наступ неофашизму, націоналізму, чиниться розкол суспільства. Прикро, що це сталось в місті, яке героїчно боролось проти німецьких окупантів, з ризиком для життя створювало підпільні і партизанські загони, де замучено біля 20 тисяч жителів.
І не лише ветеранам Шепетівщини цим актом нанесена страшенна образа. Мешканці міста, молодь, інтелігенція, усі кому дорога правда, честь своєї землі, яку плюндрували німці і шухевичі, висловлюють свій рішучий протест, вимагають від влади заборонити будь - яку агітацію, що героїзує фашистських прихвостнів, несе розбрат в суспільстві. Шепетівщина стверджує “Ні - неофашизму!”
А. ДЕМ`ЯНОВ
Опубліковано: 18.07.2011
